правонаступник

ПРАВОНАСТУ́ПНИК, а, ч., юр.

Той, хто успадковує, кому передано права та обов'язки іншого за законом або угодою.

Доручення керувати торговим або промисловим підприємством зберігає чинність і по смерті довірителя, доки не буде скасоване його правонаступником (з мови документів).

Значення в інших словниках

1. правонаступник — правонасту́пник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. правонаступник — -а, ч., юр. Особа, якій передано всі права та обов'язки або окремі права іншої особи.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. правонаступник — ПРАВОНАСТУ́ПНИК, а, ч., юр. Особа, якій передано всі права і обов’язки або окремі права іншої особи. Доручення керувати торговим або промисловим підприємством зберігає чинність і по смерті довірителя, доки не буде скасоване його правонаступником (Цив. кодекс УРСР, 1950, 43).  Словник української мови в 11 томах