правонаступник
ПРАВОНАСТУ́ПНИК, а, ч., юр.
Той, хто успадковує, кому передано права та обов'язки іншого за законом або угодою.
Доручення керувати торговим або промисловим підприємством зберігає чинність і по смерті довірителя, доки не буде скасоване його правонаступником (з мови документів).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- правонаступник — правонасту́пник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- правонаступник — -а, ч., юр. Особа, якій передано всі права та обов'язки або окремі права іншої особи. Великий тлумачний словник сучасної мови
- правонаступник — ПРАВОНАСТУ́ПНИК, а, ч., юр. Особа, якій передано всі права і обов’язки або окремі права іншої особи. Доручення керувати торговим або промисловим підприємством зберігає чинність і по смерті довірителя, доки не буде скасоване його правонаступником (Цив. кодекс УРСР, 1950, 43). Словник української мови в 11 томах