правонаступник

Значення в інших словниках

1. правонаступник — правонасту́пник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
2. правонаступник — ПРАВОНАСТУ́ПНИК, а, ч., юр. Той, хто успадковує, кому передано права та обов'язки іншого за законом або угодою. Доручення керувати торговим або промисловим підприємством зберігає чинність і по смерті довірителя, доки не буде скасоване його правонаступником (з мови документів). Словник української мови у 20 томах
3. правонаступник — ПРАВОНАСТУ́ПНИК, а, ч., юр. Особа, якій передано всі права і обов’язки або окремі права іншої особи. Доручення керувати торговим або промисловим підприємством зберігає чинність і по смерті довірителя, доки не буде скасоване його правонаступником (Цив. кодекс УРСР, 1950, 43). Словник української мови в 11 томах