1. Словник української мови в 11 томах

правонаступник

ПРАВОНАСТУ́ПНИК, а, ч., юр. Особа, якій передано всі права і обов’язки або окремі права іншої особи.

Доручення керувати торговим або промисловим підприємством зберігає чинність і по смерті довірителя, доки не буде скасоване його правонаступником (Цив. кодекс УРСР, 1950, 43).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. правонаступник — правонасту́пник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. правонаступник — -а, ч., юр. Особа, якій передано всі права та обов'язки або окремі права іншої особи. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. правонаступник — ПРАВОНАСТУ́ПНИК, а, ч., юр. Той, хто успадковує, кому передано права та обов'язки іншого за законом або угодою. Доручення керувати торговим або промисловим підприємством зберігає чинність і по смерті довірителя, доки не буде скасоване його правонаступником (з мови документів). Словник української мови у 20 томах