1. Словник української мови в 11 томах

правомірність

ПРАВОМІ́РНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до правомі́рний.

В наші дні подекуди піддають сумніву метод реалізму і особливо метод соціалістичного реалізму (заперечуючи і правомірність самого терміна) (Рильський, IX, 1962, 171);

Говорячи про правомірність публіцистично прямої форми вираження ідей у літературному творі, треба зважати на те, що така форма в художній літературі вживається все ж порівняно рідко (Ком. Укр., 9, 1965, 76).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. правомірність — правомі́рність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. правомірність — [правом’ірн'іс'т'] -нос'т'і, ор. -н'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
  3. правомірність — -ності, ж. Абстр. ім. до правомірний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. правомірність — ПРАВОМІ́РНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до правомі́рний. По-перше, ухвалено закон, який не має зворотної сили. Але якщо під час голосування були допущені порушення, які ставлять під питання правомірність його ухвалення... Словник української мови у 20 томах
  5. правомірність — рос. правомерность відповідність діяння (дії чи бездіяльності) окремих громадян або службових осіб, а також актів (наказів, розпоряджень, рішень тощо), виданих державними установами чи підприємствами або громадськими чи кооперативними організаціями... Eкономічна енциклопедія