правосуб'єктність

ПРАВОСУБ'Є́КТНІСТЬ, ності, ж., юр.

Здатність фізичних і юридичних осіб бути суб'єктами права.

Представником може бути не кожний суб'єкт цивільного права. Необхідною умовою правосуб'єктності представника є наявність у нього право- і дієздатності (з наук. літ.);

Характеризуючи адміністративно-правовий статус посадової особи, у першу чергу, доцільно говорити про службову правосуб'єктність, яка є його основою (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. правосуб'єктність — правосуб'є́ктність іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. правосуб'єктність — -ності, ж., юр. Здатність мати і здійснювати безпосередньо або через представника права та юридичні зобов'язання.  Великий тлумачний словник сучасної мови