прагматизм
ПРАГМАТИ́ЗМ, у, ч.
1. Напрям філософії, за яким практична цінність знань означає їхню істинність.
– Прагматизм, або філософія дії (від грецького – дія, практика), особливо поширений в США. Цінність понять та ідей визначається, з точки зору теоретиків прагматизму, їх корисністю для дії, здатністю бути застосованими в певних цілях (з наук. літ.).
2. Поведінка, діяльність, що зумовлені міркуваннями про практичну користь, вигоду.
Хоч би як хто ставився до нинішньої ролі цієї країни [США] в світі, абсолютно очевидно, що культ особистої свободи та особистих досягнень, відповідальність влади перед суспільством, свобода слова і тотальний прагматизм стали гарним інструментом побудови ефективної держави (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)