1. Словник української мови у 20 томах

прагматизм

ПРАГМАТИ́ЗМ, у, ч.

1. Напрям філософії, за яким практична цінність знань означає їхню істинність.

– Прагматизм, або філософія дії (від грецького – дія, практика), особливо поширений в США. Цінність понять та ідей визначається, з точки зору теоретиків прагматизму, їх корисністю для дії, здатністю бути застосованими в певних цілях (з наук. літ.).

2. Поведінка, діяльність, що зумовлені міркуваннями про практичну користь, вигоду.

Хоч би як хто ставився до нинішньої ролі цієї країни [США] в світі, абсолютно очевидно, що культ особистої свободи та особистих досягнень, відповідальність влади перед суспільством, свобода слова і тотальний прагматизм стали гарним інструментом побудови ефективної держави (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прагматизм — прагмати́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. прагматизм — -у, ч. 1》 Суб'єктивно-ідеалістичний напрям філософії, за яким практична цінність знань означає їхню істинність. 2》 Напрям в історії, який обмежується викладом подій в їхніх зовнішніх зв'язках і послідовності... Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. прагматизм — (англ. рragmatism) практична корисність діяльності, що спрямована на розв’язання практичних завдань та задоволення переважно тільки основних потреб особи або суспільства. Економічний словник
  4. прагматизм — прагмати́зм [від грец. πραγμα (πράγματος) – справа, дія] 1. Суб’єктивно-ідеалістичний напрям сучасної буржуазної філософії, за яким практична цінність знань означає їхню істинність. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. прагматизм — Напрямок в філософії, який виник в кін. XIX ст. в США, вимагав практичного способу мислення і дій, справедливість тверджень пов'язували з їхніми практичними результатами — користь як критерій істини (Ч. Пірс, В. Джеймс, Д. Дьюї, Д. Мід). Універсальний словник-енциклопедія
  6. прагматизм — ПРАГМАТИЗМ (від грецьк. πραγμα — річ, факт, діло, користь) — філософський напрям кін. XIX — XX ст.; найбільш характерний для амер. філософії. Витоки ідей П. — у філософському вченні Пірса, який у 1878 р. увів і сам термін "П. Філософський енциклопедичний словник
  7. прагматизм — Прагмати́зм, -му, -мові (гр.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. прагматизм — ПРАГМАТИ́ЗМ, у, ч. 1. Реакційний, суб’єктивно-ідеалістичний напрям сучасної буржуазної філософії, за яким практична цінність знань означає їхню істинність. — Прагматизм, або філософія дії (від грецького — дія, практика), особливо поширений в США. Словник української мови в 11 томах