прагматизм

(англ. рragmatism)

практична корисність діяльності, що спрямована на розв’язання практичних завдань та задоволення переважно тільки основних потреб особи або суспільства.

Джерело: Економічний словник на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

прагматизм — прагмати́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
прагматизм — -у, ч. 1》 Суб'єктивно-ідеалістичний напрям філософії, за яким практична цінність знань означає їхню істинність. 2》 Напрям в історії, який обмежується викладом подій в їхніх зовнішніх зв'язках і послідовності... Великий тлумачний словник сучасної мови
прагматизм — ПРАГМАТИ́ЗМ, у, ч. 1. Напрям філософії, за яким практична цінність знань означає їхню істинність. – Прагматизм, або філософія дії (від грецького – дія, практика), особливо поширений в США. Словник української мови у 20 томах
прагматизм — прагмати́зм [від грец. πραγμα (πράγματος) – справа, дія] 1. Суб’єктивно-ідеалістичний напрям сучасної буржуазної філософії, за яким практична цінність знань означає їхню істинність. Словник іншомовних слів Мельничука
прагматизм — Напрямок в філософії, який виник в кін. XIX ст. в США, вимагав практичного способу мислення і дій, справедливість тверджень пов'язували з їхніми практичними результатами — користь як критерій істини (Ч. Пірс, В. Джеймс, Д. Дьюї, Д. Мід). Універсальний словник-енциклопедія
прагматизм — ПРАГМАТИЗМ (від грецьк. πραγμα — річ, факт, діло, користь) — філософський напрям кін. XIX — XX ст.; найбільш характерний для амер. філософії. Витоки ідей П. — у філософському вченні Пірса, який у 1878 р. увів і сам термін "П. Філософський енциклопедичний словник
прагматизм — Прагмати́зм, -му, -мові (гр.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
прагматизм — ПРАГМАТИ́ЗМ, у, ч. 1. Реакційний, суб’єктивно-ідеалістичний напрям сучасної буржуазної філософії, за яким практична цінність знань означає їхню істинність. — Прагматизм, або філософія дії (від грецького — дія, практика), особливо поширений в США. Словник української мови в 11 томах