правоздатність

(англ. legal competence)

здатність особи (громадянина, організації) мати права і обов’язки (майнові й немайнові), здійснювати угоди та інші юридичні акти – купувати, будувати, створювати свої філіали, представництва і агентства, а також брати участь в організаціях, діяльність яких відповідає завданням зовнішньоторговельних об’єднань, виступати позивачем і відповідачем у судах та арбітражах.

Джерело: Економічний словник на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. правоздатність — правозда́тність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. правоздатність — -ності, ж. Визнана державою здатність фізичних осіб (громадян) та юридичних осіб мати права і виконувати обов'язки, що передбачаються і допускаються законом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. правоздатність — ПРАВОЗДА́ТНІСТЬ, ності, ж., юр. Здатність фізичних і юридичних осіб бути носіями відповідних прав та обов'язків. Для юридичних осіб розрив у часі при виникненні правоздатності і дієздатності неможливий. Словник української мови у 20 томах
  4. правоздатність — рос. правомочность визнана державою здатність фізичної (особа, громадянин) та юридичної особи (підприємства, організації, установи, громадські об'єднання) мати юридичні права та обов'язки, передбачені законом, тобто мати майнові та немайнові права... Eкономічна енциклопедія