практикант

ПРАКТИКА́НТ, а, ч.

1. Той, хто проходить практику (у 4 знач.).

Вийшло так, що під час розподілу практикантів по цехах Лань висловила просьбу, щоб її прикріпили до Лесі Кумач (А. Хижняк).

2. також у сполуч. зі сл. лікарський, судовий і т. ін., заст. Стажист.

Практикант справді показався дуже здібним (І. Франко);

– Ти, Славку, хочеш подаватися до суду, – говорив панотець при сніданку. – А ти подумав над тим, що маєш бути кілька місяців безплатним практикантом? (Л. Мартович);

Заробітку лікарського практиканта вистачало на пристойне, але дуже скромне кавалерське життя (Ірина Вільде).

Значення в інших словниках

1. практикант — Концепто́вий практика́нт: канцелярист-практикант [46-1]  Словник з творів Івана Франка
2. практикант — практика́нт іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
3. практикант — [практиекант] -нта, м. (на) -нтов'і/ -н'т'і, мн. -нтие, -н'т'іў  Орфоепічний словник української мови
4. практикант — -а, ч. 1》 Той, хто проходить практику (у 4 знач.). 2》 також у сполуч. зі сл. лікарський, судовий і т. ін. Стажист.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. практикант — Челядник, управник, див. стажер  Словник чужослів Павло Штепа
6. практикант — практика́нт студент (учень), який проходить виробничу практику.  Словник іншомовних слів Мельничука
7. практикант — Практика́нт, -та; -ка́нти, -тів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. практикант — ПРАКТИКА́НТ, а, ч. 1. Той, хто проходить практику (у 4 знач.). Вийшло так, що під час розподілу практикантів по цехах Лань висловила просьбу, щоб її прикріпили до Лесі Кумач (Хижняк, Невгамовна, 1961, 105)...  Словник української мови в 11 томах