Словник української мови в 11 томах

практикант

ПРАКТИКА́НТ, а, ч.

1. Той, хто проходить практику (у 4 знач.).

Вийшло так, що під час розподілу практикантів по цехах Лань висловила просьбу, щоб її прикріпили до Лесі Кумач (Хижняк, Невгамовна, 1961, 105);

Для підготовки потрібних працівників з комуністичної молоді конференція вважає необхідним залучення до роботи РСІ як стажистів і практикантів комуністів, що навчаються у вузах (КП України в резол. і рішен.., 1958, 229).

2. також у сполуч. із сл. лікарський, судовий і т. ін., заст. Стажист.

Практикант справді показався дуже здібним (Фр., VII, 1951, 309);

— Ти, Славку, хочеш подаватися до суду, — говорив панотець при сніданку. — А ти подумав над тим, що маєш бути кілька місяців безплатним практикантом? (Март., Тв., 1954, 352);

Заробітку лікарського практиканта вистачало на пристойне, але дуже скромне кавалерське життя (Вільде, Сестри.., 1958, 411).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. практикант — Концепто́вий практика́нт: канцелярист-практикант [46-1]  Словник з творів Івана Франка
  2. практикант — практика́нт іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  3. практикант — [практиекант] -нта, м. (на) -нтов'і/ -н'т'і, мн. -нтие, -н'т'іў  Орфоепічний словник української мови
  4. практикант — -а, ч. 1》 Той, хто проходить практику (у 4 знач.). 2》 також у сполуч. зі сл. лікарський, судовий і т. ін. Стажист.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. практикант — Челядник, управник, див. стажер  Словник чужослів Павло Штепа
  6. практикант — ПРАКТИКА́НТ, а, ч. 1. Той, хто проходить практику (у 4 знач.). Вийшло так, що під час розподілу практикантів по цехах Лань висловила просьбу, щоб її прикріпили до Лесі Кумач (А. Хижняк). 2. також у сполуч. зі сл. лікарський, судовий і т. ін., заст.  Словник української мови у 20 томах
  7. практикант — практика́нт студент (учень), який проходить виробничу практику.  Словник іншомовних слів Мельничука
  8. практикант — Практика́нт, -та; -ка́нти, -тів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)