практично
ПРАКТИ́ЧНО.
1. Присл. до практи́чний 1, 2, 5, 6.
– А який, скажи мені, смисл у схрещуванні саме рослин різноманітних видів? – спитав Жуков. – Практично ти мені поясни (О. Довженко);
Як відомо, діалектика взаємозв'язку теорії і практики полягає в тому, що чим практично важливішою стає та чи інша галузь знання, тим необхіднішою є розробка її теоретичних проблем (з публіц. літ.);
– Кілько разів ви говорили про себе, що ви чоловік практичний. То говоріть же по-свойому, практично (І. Франко);
Місце гарне і хата нічого собі (я, звісно, суджу по виду, а чи практично збудована, того не знаю) (Леся Українка).
2. розм. В дійсності, фактично.
“Молода Україна” виходила із значним запізненням; сьогодні практично неможливо встановити точні дати справжнього виходу журналу в світ (з мемуарної літ.);
Йосип відмовляв його від цього безглуздого вчинку, який практично нічого не значив та ще й хто зна, в що міг вилитися (з наук. літ.);
// Майже зовсім, майже цілком.
Тепер визнано, що немає речовин, які зовсім не розчиняються у воді. Розрізняють лише речовини добре розчинні у воді, погано розчинні і практично нерозчинні (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)