практичний
ПРАКТИ́ЧНИЙ, а, е.
1. Стос. до практики (у 1–3 знач.); пов'язаний з життям і діяльністю людини.
Ви розумієте, що я не “страха ради” роздумую, а ради практичних причин, я б не хотіла зв'язати собі руки більш, ніж они вже зв'язані (Леся Українка);
В очах Стефка, який на весь цей похід дивився чисто з практичного погляду, Владко і Начко були неминуче потрібні (І. Франко);
Хотілось записати все, що може згодитися в дальшій практичній роботі, зафіксувати на папері те цінне, що за повсякденними турботами могло забутися (С. Добровольський);
Найбільшу популярність і практичне застосування набули в сільському господарстві плівкові матеріали з поліхлорвінілу, поліамідів та поліетилену (з наук.-попул. літ.);
// у сполуч. зі сл. вага, значення, мета, цінність і т. ін. Пов'язаний із життєвими, реальними потребами, можливостями; важливий для життя.
[Крицький:] Який же практичний результат мого непрошеного візиту до вас? (Леся Українка);
Словникова справа має не тільки величезну практичну вагу, а й не менше теоретичне, пізнавальне, філософське значення (М. Рильський);
Музиканти завзято дмухали в свої труби .. Вони знали, що поставлені тут генералом не ради того, щоб когось розважати, а з цілком практичною метою: допомагати саперам своїми маршами (О. Гончар);
Практичне значення плазунів характеризується їх живленням. Вони знищують велику кількість шкідливих комах та гризунів і дають цим певну користь (з наук. літ.);
// у сполуч. зі сл. порада, допомога і т. ін. Потрібний, корисний комусь для здійснення чогось на практиці.
Не знаю, які поради практичні можу Вам дати про те, що слід би Вам робити, щоб наблизитись до Вашого ідеалу служіння людям (Леся Українка);
Велику практичну допомогу перекладачам подають .. надруковані в журналах і газетах статті, присвячені питанням перекладу (з наук. літ.);
// у сполуч. зі сл. досвід, знання, навички і т. ін. Одержуваний, набутий в результаті практики, діяльності.
Так багато почерпнув Юрій практичних знань від заслуженого ветерана, ніби вдруге пройшов курс в інституті (А. Хижняк).
2. Який безпосередньо здійснює яку-небудь справу, керує ким-, чим-небудь.
Практичний центр керівництва повстанням.
3. у сполуч. зі сл. заняття, навчання і т. ін. Який є практикою (у 4 знач.), пов'язаний із застосуванням, закріпленням якихось знань, навичок на практиці.
Під час практичних занять десь в степу чи на дослідних ділянках можна було поговорити [з учителями] про все відкрито (О. Гончар);
– Корабель цей – для учнів морської школи. Вони вийшли в практичне плавання (Ю. Яновський);
Для посадки картоплі й овочів квадратно-гніздовим способом організоване практичне навчання людей (з газ.).
4. Пов'язаний із застосуванням на практиці знань у галузі якої-небудь науки.
Ся практична метеорологія хутко стане зовсім моєю манією, та я й сама, як той барометр, то падаю, то здіймаюсь духом відповідно станові погоди (Леся Українка);
В практичній рентгенографії [металів] користуються переважно методом полікристала (порошку), бо саме в полікристалічному стані метали і сплави використовуються на практиці (з наук. літ.).
5. Який має життєвий досвід, добре розуміється на якихось справах (про людину); діловитий.
Він був поміркована, статковита й практична людина (І. Нечуй-Левицький);
Людина [Андрій Маркович] занадто практична, ретельно акуратна, хитренька (С. Васильченко);
Хіба ж Тоня, його розумна, твереза, практична Тоня, сіла б із ним в каючок, якби і її не штовхало .. жадання торкнутися чогось заборонного, звідати незвіданого? (О. Гончар);
// у сполуч. зі сл. розум, голова і т. ін. Власт. такій людині.
Батько Обринський і мати були більше .. до землі прив'язані люди, особливо він визначався практичним .. розумом (О. Кобилянська).
6. Вигідний, зручний для кого-, чого-небудь.
– Гроші дурно лежать, дармують і не дають ніякої користі, ні навіть процентів. – Це діло не практичне: треба робити так, щоб гроші плодили гроші (І. Нечуй-Левицький);
Практичний одяг;
Практичний колір.
Словник української мови (СУМ-20)