праліс

ПРА́ЛІС, у, ч.

Незайманий, предковічний, густий ліс.

Гори Карпати, сповиті в синяві мряки або непроглядні густі праліси, синіють здалека (О. Кобилянська);

Холодний вітер, плутаючись у нетрях дрімучого пралісу, розповідав йому [Кобзареві] нові легенди Бескидів і Татрів... (С. Журахович);

– Ото синіє врівень із горою Старий наш ліс, – почав я. – Справжній праліс. Там тільки й світла, що совині очі (І. Вирган);

Різновікові деревостани кленово-липово-дубових угруповань Качанівського лісопарку в багатьох місцях мають вигляд своєрідного пралісу (з наук. літ.);

* У порівн. Очерети по Удаю – мов дикий праліс. Проростають буйно, хаотично (Ю. Мушкетик).

Значення в інших словниках

1. праліс — пра́ліс іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. праліс — див. ліс  Словник синонімів Вусика
3. праліс — [прал'іс] -са, м. (ў) -с'і, мн. -си, -с'іў  Орфоепічний словник української мови
4. праліс — -у, ч. Незайманий, предковічний, густий ліс.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. праліс — ЛІС (велика площа землі, заросла деревами й кущами), БІР, ГАЙ, ПЕРЕ́ЛІСОК, ПЕРЕЛІ́С діал., ПРИ́ЛІС рідше (невеликий, перев. листяний ліс); ДІБРО́ВА (листяний ліс, у якому переважає дуб); ДУБИ́НА, ДУБНЯ́К, ДУБНИ́К, ДУБИ́ННЯ розм.  Словник синонімів української мови
6. праліс — ПРА́ЛІС, у, ч. Незайманий, предковічний, густий ліс. Гори Карпати, сповиті в синяві мряки або непроглядні густі праліси, синіють здалека (Коб.  Словник української мови в 11 томах
7. праліс — Праліс, -су м. Дѣвственный лѣсъ. Над озером у пралісі густому сховались. Млак. 100. За лісом, за пралісом червоне теля риче. ЕЗ. V. 159.  Словник української мови Грінченка