прародителька
ПРАРОДИ́ТЕЛЬКА, и, ж., заст., уроч.
Жін. до прароди́тель.
Серед знахідок на стоянках пізнього палеоліту трапляються скульптурні зображення жінок, вирізані з кістки або каменю. Вони указують на існування у первісних родових груп культу матері – прародительки (з наук. літ.);
– Та ми ж, кажу, Іване-сину, споконвіку свої, рідні не тільки вірою .. Бо росіянин та українець є рідні брати одної нашої прародительки матері... (Іван Ле).
Словник української мови (СУМ-20)