працедавець
ПРАЦЕДА́ВЕЦЬ, вця, ч., рідко.
Те саме, що роботода́вець.
Кати наші – працедавці, Розсилають смерті жах! (П. Грабовський);
Роббі стояв, як і личить негру-судомойці перед сином білого працедавця, – руки вздовж тіла долонями до штанів, голова схилена (Л. Первомайський);
Хоч Агапіт вважався мовби вільний у своїх вчинках і виборі роботи, насправді все залежало від патріарха, від сакелларія, церква виступала і їхнім працедавцем, і їхнім годувальником, і їхнім суддею (П. Загребельний).
Словник української мови (СУМ-20)