працездатний
ПРАЦЕЗДА́ТНИЙ, а, е.
Який має здатність працювати.
Сильний душ холодної води, що його, як ми вже говорили, він приймав кожного ранку, робив його тіло пругким, еластичним і працездатним (М. Хвильовий);
Лікар за фахом Ольга Косач-Кривинюк володіла шістьома європейськими мовами, була надзвичайно працездатною і відповідальною як перекладач (з наук. літ.);
// у знач. ім. працезда́тний, ного, ч. Людина, здатна працювати.
У кого в сім'ї працездатних чимало та тягло справне, – може і двадцять десятин підняти (А. Головко).
Словник української мови (СУМ-20)