працездатність

ПРАЦЕЗДА́ТНІСТЬ, ності, ж.

Здатність людини працювати, бути активним учасником трудових процесів.

Працездатність цього діда вражала Дороша (Григорій Тютюнник);

Вивчення працездатності космонавтів показало, що вона була високою протягом усього польоту (з наук.-попул. літ.);

Вітаміни не тільки стимулюють ріст. З ними зв'язана і висока працездатність дорослої людини (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. працездатність — працезда́тність іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. працездатність — Потенційна можливість індивіда виконувати доцільну діяльність на заданому рівні ефективності з плином визначеного часу. Залежить від зовнішніх умов діяльності і психофізіологічних ресурсів людини. Розрізняють П. максимальну, оптимальну і знижену.  Словник із соціальної роботи
3. працездатність — [працеиздат(')н'іс'т'] -тнос'т'і, ор. -т(‘)н'іс'т'у  Орфоепічний словник української мови
4. працездатність — -ності, ж. 1》 Здатність людини працювати, бути активним учасником трудових процесів. 2》 Здатність органа або цілого організму до активної діяльності в заданому режимі. Розумова працездатність — здатність сприймати і переробляти інформацію.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. працездатність — Працезда́тність, -ности, -ності, -ністю  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. працездатність — ПРАЦЕЗДА́ТНІСТЬ, ності, ж. Здатність людини працювати, бути активним учасником трудових процесів. Працездатність цього діда вражала Дороша (Тют.  Словник української мови в 11 томах
7. працездатність — рос. трудоспособность здатність до праці, що залежить від стану здоров'я і віку працівника. Розрізняють П.: загальну — здатність до виконання будь-якої роботи у звичайних умовах праці; професійну — здатність працювати за певною професією...  Eкономічна енциклопедія