працелюб

ПРАЦЕЛЮ́Б, а, ч.

Людина, яка любить працю, вміє добре працювати.

Петро Довженко, батько майбутнього письменника і митця, втілював у собі чимало типових рис українського національного характеру. Діловитий, розважливий у вчинках, відданий родині, був він працелюбом (із журн.);

– Е, ні, юначе, любов до професії не приходить сама. Тільки працелюбам і допитливим удається зазнати цієї насолоди (з газ.).

Значення в інших словниках

1. працелюб — працелю́б іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. працелюб — див. роботящий  Словник синонімів Вусика
3. працелюб — [працеил'уб] -ба, м. (на) -бов'і/-б'і, мн. -бие, -б'іў  Орфоепічний словник української мови
4. працелюб — -а, ч. Людина, яка любить працю, вміє добре працювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. працелюб — ТРУДІВНИ́К (той, хто багато й старанно працює), ПРАЦІВНИ́К, РОБІТНИ́К, ПОДВИ́ЖНИК розм., ТРУДА́Р уроч., ТРУДЯ́ГА (ТРУДЯ́КА) розм., РОБОТЯ́ГА розм., ТРУДОВНИК заст.  Словник синонімів української мови
6. працелюб — ПРАЦЕЛЮ́Б, а, ч. Людина, яка любить працю, вміє добре працювати. Петро Довженко, батько майбутнього письменника і митця, втілював у собі чимало типових рис українського національного характеру.  Словник української мови в 11 томах