Значення в інших словниках
-
працелюб —
працелю́б іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
працелюб —
[працеил'уб] -ба, м. (на) -бов'і/-б'і, мн. -бие, -б'іў
Орфоепічний словник української мови
-
працелюб —
-а, ч. Людина, яка любить працю, вміє добре працювати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
працелюб —
ПРАЦЕЛЮ́Б, а, ч. Людина, яка любить працю, вміє добре працювати. Петро Довженко, батько майбутнього письменника і митця, втілював у собі чимало типових рис українського національного характеру.
Словник української мови у 20 томах
-
працелюб —
ТРУДІВНИ́К (той, хто багато й старанно працює), ПРАЦІВНИ́К, РОБІТНИ́К, ПОДВИ́ЖНИК розм., ТРУДА́Р уроч., ТРУДЯ́ГА (ТРУДЯ́КА) розм., РОБОТЯ́ГА розм., ТРУДОВНИК заст.
Словник синонімів української мови
-
працелюб —
ПРАЦЕЛЮ́Б, а, ч. Людина, яка любить працю, вміє добре працювати. Петро Довженко, батько майбутнього письменника і митця, втілював у собі чимало типових рис українського національного характеру.
Словник української мови в 11 томах