працелюб
ПРАЦЕЛЮ́Б, а, ч.
Людина, яка любить працю, вміє добре працювати.
Петро Довженко, батько майбутнього письменника і митця, втілював у собі чимало типових рис українського національного характеру. Діловитий, розважливий у вчинках, відданий родині, був він працелюбом (із журн.);
– Е, ні, юначе, любов до професії не приходить сама. Тільки працелюбам і допитливим удається зазнати цієї насолоди (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- працелюб — працелю́б іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- працелюб — див. роботящий Словник синонімів Вусика
- працелюб — [працеил'уб] -ба, м. (на) -бов'і/-б'і, мн. -бие, -б'іў Орфоепічний словник української мови
- працелюб — -а, ч. Людина, яка любить працю, вміє добре працювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- працелюб — ТРУДІВНИ́К (той, хто багато й старанно працює), ПРАЦІВНИ́К, РОБІТНИ́К, ПОДВИ́ЖНИК розм., ТРУДА́Р уроч., ТРУДЯ́ГА (ТРУДЯ́КА) розм., РОБОТЯ́ГА розм., ТРУДОВНИК заст. Словник синонімів української мови
- працелюб — ПРАЦЕЛЮ́Б, а, ч. Людина, яка любить працю, вміє добре працювати. Петро Довженко, батько майбутнього письменника і митця, втілював у собі чимало типових рис українського національного характеру. Словник української мови в 11 томах