1. Орфографічний словник української мови

працелюб

працелю́б

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. працелюб — див. роботящий Словник синонімів Вусика
  2. працелюб — [працеил'уб] -ба, м. (на) -бов'і/-б'і, мн. -бие, -б'іў Орфоепічний словник української мови
  3. працелюб — -а, ч. Людина, яка любить працю, вміє добре працювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. працелюб — ПРАЦЕЛЮ́Б, а, ч. Людина, яка любить працю, вміє добре працювати. Петро Довженко, батько майбутнього письменника і митця, втілював у собі чимало типових рис українського національного характеру. Словник української мови у 20 томах
  5. працелюб — ТРУДІВНИ́К (той, хто багато й старанно працює), ПРАЦІВНИ́К, РОБІТНИ́К, ПОДВИ́ЖНИК розм., ТРУДА́Р уроч., ТРУДЯ́ГА (ТРУДЯ́КА) розм., РОБОТЯ́ГА розм., ТРУДОВНИК заст. Словник синонімів української мови
  6. працелюб — ПРАЦЕЛЮ́Б, а, ч. Людина, яка любить працю, вміє добре працювати. Петро Довженко, батько майбутнього письменника і митця, втілював у собі чимало типових рис українського національного характеру. Словник української мови в 11 томах