Великий тлумачний словник сучасної мови

працездатний

працезда́тний

-а, -е.

Який має здатність працювати.

|| у знач. ім. працездатний, -ного, ч. Людина, здатна працювати. Працездатний вік.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. працездатний — працезда́тний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. працездатний — див. ЗДАТНИЙ  Словник синонімів Караванського
  3. працездатний — ПРАЦЕЗДА́ТНИЙ, а, е. Який має здатність працювати. Сильний душ холодної води, що його, як ми вже говорили, він приймав кожного ранку, робив його тіло пругким, еластичним і працездатним (М.  Словник української мови у 20 томах
  4. працездатний — Працезда́тний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. працездатний — ПРАЦЕЗДА́ТНИЙ, а, е. Який має здатність працювати. Кожна працездатна людина повинна брати участь у створенні тих засобів, які необхідні для її життя і діяльності, для добробуту суспільства (Програма КПРС, 1961, 103); // у знач. ім. Працезда́тний, ного...  Словник української мови в 11 томах