1. Словник української мови у 20 томах

працездатний

ПРАЦЕЗДА́ТНИЙ, а, е.

Який має здатність працювати.

Сильний душ холодної води, що його, як ми вже говорили, він приймав кожного ранку, робив його тіло пругким, еластичним і працездатним (М. Хвильовий);

Лікар за фахом Ольга Косач-Кривинюк володіла шістьома європейськими мовами, була надзвичайно працездатною і відповідальною як перекладач (з наук. літ.);

// у знач. ім. працезда́тний, ного, ч. Людина, здатна працювати.

У кого в сім'ї працездатних чимало та тягло справне, – може і двадцять десятин підняти (А. Головко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. працездатний — працезда́тний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. працездатний — див. ЗДАТНИЙ Словник синонімів Караванського
  3. працездатний — -а, -е. Який має здатність працювати. || у знач. ім. працездатний, -ного, ч. Людина, здатна працювати. Працездатний вік. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. працездатний — Працезда́тний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. працездатний — ПРАЦЕЗДА́ТНИЙ, а, е. Який має здатність працювати. Кожна працездатна людина повинна брати участь у створенні тих засобів, які необхідні для її життя і діяльності, для добробуту суспільства (Програма КПРС, 1961, 103); // у знач. ім. Працезда́тний, ного... Словник української мови в 11 томах