працездатний
ПРАЦЕЗДА́ТНИЙ, а, е. Який має здатність працювати.
Кожна працездатна людина повинна брати участь у створенні тих засобів, які необхідні для її життя і діяльності, для добробуту суспільства (Програма КПРС, 1961, 103);
// у знач. ім. Працезда́тний, ного, ч. Людина, здатна працювати.
У кого в сім’ї працездатних чимало та тягло справне, — може і двадцять десятин підняти (Головко, II, 1957, 498).
Працезда́тний вік — період у житті людини, коли вона здатна до праці.
Дітей мали [батьки] багато — чотирнадцять — перемінний склад, з якого залишилося двоє — я й сестра (нині лікар). Решта померли в різний час, майже всі не досягнувши працездатного віку (Довж., І, 1958, 11).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- працездатний — працезда́тний прикметник Орфографічний словник української мови
- працездатний — див. ЗДАТНИЙ Словник синонімів Караванського
- працездатний — -а, -е. Який має здатність працювати. || у знач. ім. працездатний, -ного, ч. Людина, здатна працювати. Працездатний вік. Великий тлумачний словник сучасної мови
- працездатний — ПРАЦЕЗДА́ТНИЙ, а, е. Який має здатність працювати. Сильний душ холодної води, що його, як ми вже говорили, він приймав кожного ранку, робив його тіло пругким, еластичним і працездатним (М. Словник української мови у 20 томах
- працездатний — Працезда́тний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)