працездатність
ПРАЦЕЗДА́ТНІСТЬ, ності, ж. Здатність людини працювати, бути активним учасником трудових процесів.
Працездатність цього діда вражала Дороша (Тют., Вир, 1964, 199);
Вивчення працездатності космонавтів показало, що вона була високою протягом усього польоту (Наука.., 10, 1962, 9);
Вітаміни не тільки стимулюють ріст. З ними зв’язана і висока працездатність дорослої людини (Наука.., 3, 1960, 47).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- працездатність — працезда́тність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- працездатність — Потенційна можливість індивіда виконувати доцільну діяльність на заданому рівні ефективності з плином визначеного часу. Залежить від зовнішніх умов діяльності і психофізіологічних ресурсів людини. Розрізняють П. максимальну, оптимальну і знижену. Словник із соціальної роботи
- працездатність — [працеиздат(')н'іс'т'] -тнос'т'і, ор. -т(‘)н'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
- працездатність — -ності, ж. 1》 Здатність людини працювати, бути активним учасником трудових процесів. 2》 Здатність органа або цілого організму до активної діяльності в заданому режимі. Розумова працездатність — здатність сприймати і переробляти інформацію. Великий тлумачний словник сучасної мови
- працездатність — ПРАЦЕЗДА́ТНІСТЬ, ності, ж. Здатність людини працювати, бути активним учасником трудових процесів. Працездатність цього діда вражала Дороша (Григорій Тютюнник); Вивчення працездатності космонавтів показало... Словник української мови у 20 томах
- працездатність — Працезда́тність, -ности, -ності, -ністю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- працездатність — рос. трудоспособность здатність до праці, що залежить від стану здоров'я і віку працівника. Розрізняють П.: загальну — здатність до виконання будь-якої роботи у звичайних умовах праці; професійну — здатність працювати за певною професією... Eкономічна енциклопедія