праісторія
ПРАІСТО́РІЯ, ї, ж.
Первісний, найстародавніший період розвитку, існування кого-, чого-небудь.
Історія Троянської війни, надто тісно сплетена в античному епосі з міфологією і легендарною праісторією стародавніх греків-“язичників” (з наук. літ.);
Із завершенням антропогенезу закінчується праісторія людства і починається його формаційна історія (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)