превелебність
ПРЕВЕЛЕ́БНІСТЬ, ності, ж., у сполуч. із займ. ваша, його, їх і т. ін., церк.
Титулування єпископа.
Насмілюся цим листом своїм превелебність твою, всечесний отче, турбувати, бо інакше вчинити не смію (Н. Королева);
– Біле й зморщене, мов пожмаканий папір, лице єпископа порожевіло, він сів, .. злобно посміхнувся й мовив до Потія: – Не маю ще права вмирати, ваша превелебність, бо поки найдеться наступник, ви наробите багато лиха... (Р. Іваничук).
Словник української мови (СУМ-20)