превисокий
ПРЕВИСО́КИЙ, а, е, також у сполуч. зі сл. високий, розм.
Дуже високий.
На самому вершечку цієї гори над кручею поляки поставили превисокий дерев'яний хрест на пам'ятку про повстання 1863 року (І. Нечуй-Левицький);
Доїхали вони до широкої річки і заночували. На другий день прокинулись, дивляться – по той бік річки високі-превисокі гори і скелі, вкриті лісом (О. Стороженко).
Словник української мови (СУМ-20)