превесело

ПРЕВЕ́СЕЛО, також у сполуч. зі сл. весело, розм.

Присл. до превесе́лий;

// у знач. пред.

Я простий чоловік, то й взяв собі на мислі, Що Вишеньці моїй предобре у саду, Що їй превесело (Є. Гребінка);

В неї серденько так і б'ється, як та рибонька на удочці; а на душі ж то так весело-превесело, що й розказати не можна! (Г. Квітка-Основ'яненко).

Значення в інших словниках

1. превесело — преве́село прислівник незмінювана словникова одиниця розм.  Орфографічний словник української мови
2. превесело — також у сполуч. зі сл. весело, розм. Присл. до превеселий. || у знач. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. превесело — ПРЕВЕ́СЕЛО, також у сполуч. із сл. весело, розм. Присл. до превесе́лий; // у знач. присудк. сл. Я простий чоловік, то й взяв собі на мислі, Що Вишеньці моїй предобре у саду, Що їй превесело (Греб.  Словник української мови в 11 томах