превесело —
також у сполуч. зі сл. весело, розм. Присл. до превеселий. || у знач. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної мови
превесело —
ПРЕВЕ́СЕЛО, також у сполуч. зі сл. весело, розм. Присл. до превесе́лий; // у знач. пред. Я простий чоловік, то й взяв собі на мислі, Що Вишеньці моїй предобре у саду, Що їй превесело (Є.
Словник української мови у 20 томах
превесело —
ПРЕВЕ́СЕЛО, також у сполуч. із сл. весело, розм. Присл. до превесе́лий; // у знач. присудк. сл. Я простий чоловік, то й взяв собі на мислі, Що Вишеньці моїй предобре у саду, Що їй превесело (Греб.
Словник української мови в 11 томах