превесело

преве́село

також у сполуч. зі сл. весело, розм.

Присл. до превеселий.

|| у знач. присудк. сл.

Значення в інших словниках

1. превесело — преве́село прислівник незмінювана словникова одиниця розм.  Орфографічний словник української мови
2. превесело — ПРЕВЕ́СЕЛО, також у сполуч. зі сл. весело, розм. Присл. до превесе́лий; // у знач. пред. Я простий чоловік, то й взяв собі на мислі, Що Вишеньці моїй предобре у саду, Що їй превесело (Є.  Словник української мови у 20 томах
3. превесело — ПРЕВЕ́СЕЛО, також у сполуч. із сл. весело, розм. Присл. до превесе́лий; // у знач. присудк. сл. Я простий чоловік, то й взяв собі на мислі, Що Вишеньці моїй предобре у саду, Що їй превесело (Греб.  Словник української мови в 11 томах