предвічний

ПРЕДВІ́ЧНИЙ, а, е, заст., уроч.

Передвічний.

Як буду здужать, То над самим Флегетоном Або над Стіксом, у раю, Неначе над Дніпром широким, В гаю – предвічному гаю, Поставлю хаточку (Т. Шевченко);

Гармати виважували землю з її предвічної постелі (В. Стефаник);

Предвічна мужицька журба точить день і ніч твою голову (П. Козланюк).

Значення в інших словниках

1. предвічний — предві́чний прикметник рідко  Орфографічний словник української мови
2. предвічний — -а, -е, заст., уроч. Передвічний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. Предвічний — див. Бог  Словник синонімів Вусика
4. предвічний — СПОКОНВІ́ЧНИЙ (який існує з найдавніших часів), ОДВІ́ЧНИЙ (ВІДВІ́ЧНИЙ), ПРАДА́ВНІЙ, ПРАВІ́ЧНИЙ, ВІКОВІ́ЧНИЙ, ВІКОВИ́Й, БАГАТОВІКОВИ́Й, ВІКОДА́ВНІЙ, ПРАСТАРИ́Й, ПРЕДВІ́ЧНИЙ, ДОВІ́ЧНИЙ, ПРЕДКОВІ́ЧНИЙ уроч., ПЕРЕДВІ́ЧНИЙ заст.  Словник синонімів української мови
5. предвічний — Предві́чний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. предвічний — ПРЕДВІ́ЧНИЙ, а, е, заст., уроч. Передвічний. Як буду здужать, То над самим Флегетоном Або над Стіксом, у раю, Неначе над Дніпром широким, В гаю — предвічному гаю, Поставлю хаточку (Шевч.  Словник української мови в 11 томах
7. предвічний — Предвічний, -а, -е = передвічній. Шевч. 665. У тебе, предвічний царю, ми шукаєм оборони. К. Псал. 170.  Словник української мови Грінченка