предикативність
ПРЕДИКАТИ́ВНІСТЬ, ності, ж., лог., лінгв.
Властивість предиката.
Потебня, розглядаючи питання про прикладку, висовував на перший план те, що вона поєднує з функцією означення певний елемент присудковості (предикативності) (із журн.);
Разом з категоріями особи, способу, стану граматична категорія часу передає ширшу граматичну ознаку – предикативність, якою виражається відношення мовленого до дійсності (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)