предковий

ПРЕ́ДКОВИЙ, а, е.

Належний предкові; найдавніший.

Предковий тип люцерни, який виник на Тянь-Шані в зв'язку з мiсцевим (плiоценовим) зледенiнням, розселився вздовж хребтiв Схiдного Казахстану на пiвнiч i пiвдень (з наук. літ.);

На ранніх етапах еволюції мурашок предковий стовбур розділився на дві гілки, які, з одного боку, заклали початок розвитку мешканцям ґрунту і, можливо, деревини, а з другого – мешканцям денної поверхні (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. предковий — пре́дковий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. предковий — -а, -е. 1》 Прикм. до предок. 2》 Належний предкові.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. предковий — Пре́дковий, -а, -е Предковскій. Це земля предкова. Черк. у.  Словник української мови Грінченка