предметний
ПРЕДМЕ́ТНИЙ, а, е.
1. Прикм. до предме́т 1.
Все пішло під воду. Мої очі тривожно шугають по ледь помітній лінії лівого берега, намагаючись знайти хоч якусь одиноку предметну згадку від колишнього Сваром'я, але я нічого не знаходжу (Б. Антоненко-Давидович);
Математичні науки.., на відміну від інших наук, вивчають різноманітні явища предметного світу з боку їх кількісних співвідношень (з публіц. літ.).
2. Прикм. до предме́т 4.
Як правило, приступаючи до вивчення нової предметної галузі дослідник не може чітко сформулювати сутності своєї інформаційної потреби (з наук. літ.);
Особливість індексування електронних матеріалів випливає з можливості створення автоматизованим способом їх розширених пошукових образів, які включали б крім класифікаційних індексів або предметних рубрик також і реферати чи анотації та ключові фрагменти документів (з наук. літ.).
3. Який спирається на конкретні факти, явища; наочний.
Комплексне змагання захопило людей тому, що було предметним (М. Руденко);
Завжди повне змісту, предметне, часто грубувате слово Толстого було не оздобою, воно будівельним матеріалом лягало у споруджуваний палац твору величного і всебічного змісту (О. Кундзич);
Успіх всякої справи забезпечується не добрими побажаннями, а вимогливістю і предметним вихованням кадрів на живому досвіді, на їх власних помилках (з публіц. літ.);
Своєю “Поемою про море” О. Довженко дав предметний урок, добрий товариський урок своїм братам по перу – українським письменникам (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)