Словник української мови у 20 томах

предосить

ПРЕДО́СИТЬ, присл., розм.

Цілком досить; цілком достатньо.

Решти води було предосить для самої господарки. Хіба згадаєш, скільки разів доводилося обходитись і меншою її кількістю! (Ю. Яновський).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. предосить — предо́сить прислівник незмінювана словникова одиниця розм.  Орфографічний словник української мови
  2. предосить — див. багато  Словник синонімів Вусика
  3. предосить — присл., розм. Цілком досить; цілком достатньо.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. предосить — ДО́СИТЬ присл. і присудк. сл. (стільки, скільки треба; великою мірою); ДОВО́ЛІ, ДОСТА́ТНЬО, ВДО́СТАЛЬ (УДО́СТАЛЬ), ВДОСТА́ЧУ (УДОСТА́ЧУ), ДОСХОЧУ́, ЗАДО́СИТЬ підсил. розм., ПРЕДО́СИТЬ підсил. розм., ГЕ́ТЬ-ТО розм., ДО́СТА розм., ДОСТА́ТКОМ діал.  Словник синонімів української мови
  5. предосить — ПРЕДО́СИТЬ, присл., розм. Цілком досить; цілком достатньо. Решти води було предосить для самої господарки. Хіба згадаєш, скільки разів доводилося обходитись і меншою її кількістю! (Ю. Янов., II, 1954, 70).  Словник української мови в 11 томах