предосить
ПРЕДО́СИТЬ, присл., розм. Цілком досить; цілком достатньо.
Решти води було предосить для самої господарки. Хіба згадаєш, скільки разів доводилося обходитись і меншою її кількістю! (Ю. Янов., II, 1954, 70).
Словник української мови (СУМ-11)