прекислючий
ПРЕКИСЛЮ́ЧИЙ, а, е,
також у сполуч. зі сл. кислючий, розм. Те саме, що прекислю́щий.
– Ні, – каже [Лисичка], – нам не йде [виноград], Кислючий-прекислючий: Оскома нападе! (Л. Глібов).
Словник української мови (СУМ-20)ПРЕКИСЛЮ́ЧИЙ, а, е,
також у сполуч. зі сл. кислючий, розм. Те саме, що прекислю́щий.
– Ні, – каже [Лисичка], – нам не йде [виноград], Кислючий-прекислючий: Оскома нападе! (Л. Глібов).
Словник української мови (СУМ-20)