прелихий

ПРЕЛИХИ́Й, а, е,

також у сполуч. зі сл. лихий, розм. Дуже лихий.

– Батько мій був багатий херсонський дідич і прелихий самодур. Він, либонь, гадав видати мене за старого якогось генерала (І. Нечуй-Левицький).