Словник української мови у 20 томах

прелукавий

ПРЕЛУКА́ВИЙ, а, е,

також у сполуч. зі сл. лукавий, розм. Дуже лукавий.

Тут Даг, рутулець прелукавий, Пізнав одразу новичка, Хотів попробовать для слави, Паллантові піддать тичка (І. Котляревський).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. прелукавий — прелука́вий прикметник  Орфографічний словник української мови