преосвященний

ПРЕОСВЯЩЕ́ННИЙ, а, е, церк.

1. Складова частина титулування єпископа.

– Та потривай же, – каже [Шрам], – адже ж Сомка вибрали одностайне гетьманом у Козельці? – Одностайне, – каже [Василь Невольник], – і сам преосвященний Методій був там і до присяги козаків приводив (П. Куліш);

– Я вчора був у консисторії і чув, як вас там лаяли на всі заставки .. Сам преосвященний владика поклав гнів на вас (М. Стельмах).

2. у знач. ім. преосвяще́нний, ного, ч. Єпископ.

Гамза і церкву збудував. Правда, невелику, і попа свого постановив, їздив аж у губернію просити преосвященного, щоб постриг йому попа з його ж таки кріпаків (Панас Мирний);

– Визнаєте, нема того місяця, щоб не тягли: як не до преосвященного, то в консисторію, а то – в монастир на покуту (С. Васильченко).

Значення в інших словниках

1. преосвященний — преосвяще́нний 1 прикметник титулування єпископа преосвяще́нний 2 іменник чоловічого роду, істота єпископ  Орфографічний словник української мови
2. преосвященний — Означення в складі титулу єпископа  Словник церковно-обрядової термінології
3. преосвященний — -а, -е, церк. 1》 Складова частина титулування єпископа. 2》 у знач. ім. преосвященний, -ного, ч. Єпископ.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. преосвященний — Превелебний  Словник чужослів Павло Штепа
5. преосвященний — ПРЕОСВЯЩЕ́ННИЙ, а, е, церк. 1. Складова частина титулування єпископа. — Та потривай же, — каже [Шрам], — адже ж Сомка вибрали одностайне гетьманом у Козельці?...  Словник української мови в 11 томах