преосвященний

ПРЕОСВЯЩЕ́ННИЙ, а, е, церк.

1. Складова частина титулування єпископа.

— Та потривай же, — каже [Шрам], — адже ж Сомка вибрали одностайне гетьманом у Козельці? — Одностайне, — каже [Василь Невольник], — і сам преосвященний Методій був там і до присяги козаків приводив (П. Куліш, Вибр., 1969. 57);

— Я вчора був у консисторії і чув, як вас там лаяли на всі заставки.. Сам преосвященний владика поклав гнів на вас (Стельмах, І, 1962, 410).

2. у знач. ім. преосвяще́нний, ного, ч. Єпископ.

Гамза і церкву збудував. Правда, невелику, і попа свого постановив, їздив аж у губернію просити преосвященного, щоб постриг йому попа з його ж таки кріпаків (Мирний, IV, 1955, 160);

— Визнаєте, нема того місяця, щоб не тягли: як не до преосвященного, то в консисторію, а то — в монастир на покуту (Вас., II, 1959, 76).

Значення в інших словниках

1. преосвященний — преосвяще́нний 1 прикметник титулування єпископа преосвяще́нний 2 іменник чоловічого роду, істота єпископ  Орфографічний словник української мови
2. преосвященний — Означення в складі титулу єпископа  Словник церковно-обрядової термінології
3. преосвященний — -а, -е, церк. 1》 Складова частина титулування єпископа. 2》 у знач. ім. преосвященний, -ного, ч. Єпископ.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. преосвященний — Превелебний  Словник чужослів Павло Штепа
5. преосвященний — ПРЕОСВЯЩЕ́ННИЙ, а, е, церк. 1. Складова частина титулування єпископа. – Та потривай же, – каже [Шрам], – адже ж Сомка вибрали одностайне гетьманом у Козельці?...  Словник української мови у 20 томах