преосвященство
ПРЕОСВЯЩЕ́НСТВО, а, с., у сполуч. із займ. його, ї х, ваше, церк. Титулування єпископа.
— Я… в… ваше преосвященство!.. Хлопці на великдень на радощах так дзеленькали, що дзвін трохи луснув, — сказав отець Харитін (Н.-Лев., III, 1956, 193);
— Кажуть, вечірню сам святий отець, його преосвященство, правити буде… (Рибак, Переясл. Рада, 1953, 439).
Словник української мови (СУМ-11)