препишний

ПРЕПИ́ШНИЙ, а, е, розм.

Дуже пишний.

Він оставсь .. на місці. Ввійшов невольник і на золотій Тарілці з смирним поклоном подав йому препишну .. Лікійську рожу (І. Франко);

Вона .. препишна молодиця, гладка така (Марко Вовчок);

Одної препишної місячної зимової ночі їхав молодий мужик з аристократкою біля себе білим лісом, мов мрією, й обоє вони мовчали, як і ліс (О. Кобилянська);

Препишна українська мова Лесі Українки, тонка й своєрідна, має .. на собі ознаки навчання у російських майстрів слова (М. Рильський);

– Вступна стаття... – Препишна! Написана зовсім у такім дусі, як ви викладали мені (І. Франко);

[Годвінсон:] Невинна дівчина в препишні шати наряджена, для служби Астароті... (Леся Українка);

Івась Канівченко прийняв собі туркеню Горду та препишну (з думи).

Значення в інших словниках

1. препишний — препи́шний прикметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. препишний — -а, -е, розм. Дуже пишний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. препишний — ГА́РНИЙ (про людину, її риси — який відзначається красою), КРАСИ́ВИЙ, ВРОДЛИ́ВИЙ (УРОДЛИ́ВИЙ), ХОРО́ШИЙ, СЛА́ВНИЙ, ЛА́ДНИЙ, ДОЛА́ДНИЙ, КРА́СНИЙ (КРА́СЕН) фольк., ГО́ЖИЙ (ГОЖ) фольк., ПРИГО́ЖИЙ фольк., ЛО́ВКИЙ розм., КРАСОВИ́ТИЙ розм., БЛАГОЛІ́ПНИЙ книжн.  Словник синонімів української мови
4. препишний — ПРЕПИ́ШНИЙ, а, е, розм. Дуже пишний. Він оставсь.. на місці. Ввійшов невольник і на золотій Тарілці з смирним поклоном подав йому препишну.. Лікійську рожу (Фр., XIII, 1954, 201); Вона..  Словник української мови в 11 томах