Словник української мови у 20 томах

прерія

ПРЕ́РІЯ, ї, ж.

Рівнинна місцевість у Північній Америці з трав'янистою рослинністю степового типу.

– Хотілось би мені побачити високі гори, що верхами досягають до хмар, здорові ріки, широкі, без кінця прерії (І. Нечуй-Левицький);

Піднялося в небо рідкісне птаство, помчали в степ прудконогі олені та смугасті зебри, дикі монгольські коні та сайгаки, могутні бізони американських прерій та біловезькі зубри (О. Гончар);

В Північній Америці степ називається прерією (з навч. літ.);

// Степовий ландшафт, що нагадує таку місцевість.

Херсонщина! Безмежний край українських прерій (І. Цюпа);

– Вірите, – з Парижа, з набережної Сени мене тягло сюди, в дике Присивашшя, в наші українські прерії (О. Гончар).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. прерія — пре́рія іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. прерія — [прер'ійа] -йі, ор. -йеійу  Орфоепічний словник української мови
  3. прерія — -ї, ж. Рівнинна місцевість у Північній Америці з трав'янистою рослинністю степового типу. || Степовий ландшафт, що нагадує таку місцевість.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. прерія — Пре́рія, -рії, -рією; пре́рії, -рій  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. прерія — ПРЕ́РІЯ, ї, жін. Рівнинна місцевість у Північній Америці з трав’янистою рослинністю степового типу. — Хотілось би мені побачити високі гори, що верхахи досягають до хмар, здорові ріки, широкі, без кінця прерії (Нечуй-Левицький, V, 1966, 132)...  Словник української мови в 11 томах