прерія
ПРЕ́РІЯ, ї, ж.
Рівнинна місцевість у Північній Америці з трав'янистою рослинністю степового типу.
– Хотілось би мені побачити високі гори, що верхами досягають до хмар, здорові ріки, широкі, без кінця прерії (І. Нечуй-Левицький);
Піднялося в небо рідкісне птаство, помчали в степ прудконогі олені та смугасті зебри, дикі монгольські коні та сайгаки, могутні бізони американських прерій та біловезькі зубри (О. Гончар);
В Північній Америці степ називається прерією (з навч. літ.);
// Степовий ландшафт, що нагадує таку місцевість.
Херсонщина! Безмежний край українських прерій (І. Цюпа);
– Вірите, – з Парижа, з набережної Сени мене тягло сюди, в дике Присивашшя, в наші українські прерії (О. Гончар).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- прерія — пре́рія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- прерія — [прер'ійа] -йі, ор. -йеійу Орфоепічний словник української мови
- прерія — -ї, ж. Рівнинна місцевість у Північній Америці з трав'янистою рослинністю степового типу. || Степовий ландшафт, що нагадує таку місцевість. Великий тлумачний словник сучасної мови
- прерія — Пре́рія, -рії, -рією; пре́рії, -рій Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- прерія — ПРЕ́РІЯ, ї, жін. Рівнинна місцевість у Північній Америці з трав’янистою рослинністю степового типу. — Хотілось би мені побачити високі гори, що верхахи досягають до хмар, здорові ріки, широкі, без кінця прерії (Нечуй-Левицький, V, 1966, 132)... Словник української мови в 11 томах