прерія

ПРЕ́РІЯ, ї, жін. Рівнинна місцевість у Північній Америці з трав’янистою рослинністю степового типу.

— Хотілось би мені побачити високі гори, що верхахи досягають до хмар, здорові ріки, широкі, без кінця прерії (Нечуй-Левицький, V, 1966, 132);

Піднялося в небо рідкісне птаство, помчали в степ прудконогі олені та смугасті зебри, дикі монгольські коні та сайгаки, могутні бізони американських прерій та біловезькі зубри (Олесь Гончар, II, 1959, 31);

В Північній Америці степ називається прерією (Фізична географія., 6, 1957, 151);

// Степовий ландшафт, що нагадує таку місцевість.

Херсонщина! Безмежний край українських прерій (Іван Цюпа, Україна.., 1960, 212);

— Вірите, — з Парижа, з набережної Сени мене тягло сюди, в дике Присивашшя, в наші українські прерії (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 133).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прерія — пре́рія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. прерія — [прер'ійа] -йі, ор. -йеійу Орфоепічний словник української мови
  3. прерія — -ї, ж. Рівнинна місцевість у Північній Америці з трав'янистою рослинністю степового типу. || Степовий ландшафт, що нагадує таку місцевість. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. прерія — ПРЕ́РІЯ, ї, ж. Рівнинна місцевість у Північній Америці з трав'янистою рослинністю степового типу. – Хотілось би мені побачити високі гори, що верхами досягають до хмар, здорові ріки, широкі, без кінця прерії (І. Словник української мови у 20 томах
  5. прерія — Пре́рія, -рії, -рією; пре́рії, -рій Правописний словник Голоскевича (1929 р.)