прес

ПРЕС, а, ч.

1. Машина для обробки тисненням різних заготовок і матеріалів.

Недогріте залізо прес не міг розплескати, головка костиля виходила товщою, ніж треба (Ткач, Крута хвиля, 1956, 176);

Виробництво автомобілів вимагає будівництва додаткових виробничих площ, в першу чергу пресового цеху з потужними пресами (Рад. Укр., 14.І 1959, 3);

Гідравлічний прес застосовується дуже широко. Його використовують для пресування різних матеріалів (Курс фізики, І, 1957, 163);

// Пристосування для ущільнення чогось, зміни форми, видалення рідини тощо за допомогою тиснення.

— Я.. стала на роботу у сахарні, але там робота була дуже важка. Мене поставили.. на пресах (Н.-Лев., II, 1956, 110);

Змінний інженер сидів за столом. Крізь скляні стіни конторки видно було високі чани — апарати для варіння цукру, випарки, ще далі — преси, дифузори (Автом., Коли розлуч. двоє, 1959, 39);

В пресі було затиснуто вже зшиту книжку… (Донч., V, 1957, 444);

Широко треба впровадити.. карусельні преси для пресування дрібних деталей верхнього одягу і білизни та машини для складання верхніх сорочок (Наука.., 1, 1957, 6).

2. Те саме, що прес-пап’є́.

Не перечитуючи написаного, тільки промокнувши важким мармуровим пресом, Надійка розписалася, мить подумавши, поставила дату (Коз., Листи.., 1967, 208);

Квіти зліва, квіти справа І над телефоном… Навіть прес — і той у зава Пах одеколоном! (С. Ол., Вибр., 1959, 288).

3. перен. Те, що гнітить, утискає кого-, що-небудь.

В грозі весь край, Це ми, це ми, це ми — гроза ця! Скавчить, кувікає глитай Під пресом колективізацій (Сос., І, 1957, 469).

∆ Черевни́й прес — група м’язів живота, скорочення яких створює тиск на органи черевної порожнини.

До ранку з Василем Максимовичем нічого, здається, не станеться. А ранком — чи не постане невідкладна потреба зазирнути під його черевний прес (Шовк., Людина.., 1962, 81);

Слабкість м’язів черевного преса може привести до опущення внутрішніх органів (Фіз. вихов.., 1954, 13).